Я — начальник, ти — дурень. Чим відрізняється здійсненне завдання від нездійсненного?

Начальство має шкідливу звичку вважати всі завдання здійсненними. Обсяги робіт в окремих випадках ролі не відіграє, мета — результат. Звичайно, коли подібна установка прижилася в голові боса, її виконавці мають бути не менш ніж кіборгами.

Тепер уявіть, що найчастіше буває навпаки. Несміливий співробітник недозрозумів, не розібрався і сказав, що виконати завдання неможливо… Який жах! Після цього земля розколюється навпіл, а бос втрачає терпіння. Конфлікту уникнути практично неможливо.

Сьогодні хочемо скласти невеликий гайд для начальника і співробітника, як уникати подібних ситуацій, працювати креативно, багато й не гаяти енергію марно.

Подивіться на ситуацію із холодною головою. Якщо начальнику завдання здається здійсненним, можливо, це неспроста? Ви ж не думаєте, що він псих і мазохіст, мета якого завантажити вас роботою настільки, щоби ви були не в змозі підвести голову? Пам’ятайте, ним керує мотивація рухатися вперед, нехай іноді вкрай фанатична. Подивіться на нього як на колегу, а не покровителя.

Співробітнику — спрощуйте! Будь-яке велике завдання складається з кількох пунктів. Навчіться їх розділяти. Розпишіть пункти на папірці або в гугл-документі. Їх часто до десяти штук. Почніть виконувати перший, другий, ви помітити не встигнете, як пройдете половину шляху. Тепер страшний Голіаф (кінцева мета) подрібнів у розмірах і не здається страшним.

Начальнику — не лінуйтеся пояснювати! Ваш мозок 24/7 забитий важливими справами. Куди там пояснювати працівникові, чого ви хочете. Раджу позбавлятися таких шкідливих звичок. Ви хочете бізнес, який рухатиметься до мети впевненими кроками, але як ви плануєте це робити, якщо у вашій команді не налагоджена комунікація?..

Порада обом сторонам! Роботу варто починати з простої установки: «Я зможу вирішити це завдання й не повіситись!». Статистика невблаганна і вона каже, що кожне завдання має, як мінімум, п’ять оптимальних рішень. Спочатку треба подумати над цими рішеннями. Не поспішайте опускати руки…

П.С.: Коли ви зациклені на безвиход, знайти рішення не вдасться. Це говорю не я, а нейробіологи. Якщо думати про проблему, як про нерозв’язну, вона такою й залишається.

Якщо ви думаєте, що тут є чарівна формула і все можна вирішити парою легких фраз, вимушений вас засмутити… Ви шукаєте розв’язання проблеми, тому почнемо з головного — складіть план і покажіть його босу!

Кожен пункт вашого плану має давати відчуття вирішеної дилеми, а не глибше вводити в ступор. Такий вигляд має приблизний план у нашому виконанні, беріть олівець і коригуйте під себе:

1. Коротко викладаєте суть завдання.
2. Акцентуєте на сьогоднішній даті та підводите до того, що до дати-заглушки встигнути проблематично. Не використовуйте слово неможливо!
3. Опишіть переваги збільшення терміну роботи. Наприклад, якщо на проєкт виділити додатковий тиждень, нам потрібно буде вдвічі менше ресурсів на тестування.
4. Якщо вам здається, що ви не можете виконати завдання через конкретну перешкоду, будь то людський чинник або брак часу, обов’язково згадайте про це.
5. Говорити про перешкоди, але не надавати методи їх подолання — шлях у нікуди!
6. Результат виміряти найпростіше цифрами, не відходьте від цієї формули.
7. Приділіть частину оповідання нагороді. Розкажіть, що стане краще, якщо начальник зробить так, як ви пропонуєте.

План складено! Позаду найскладніша частина роботи. Сам факт, що ви просунулися так далеко від стандартного ниття про погане начальство, заслуговує на повагу.

Тепер настає найвідповідальніший етап — дія. Працюйте до кінця, навіть якщо є ризик помилки. Помилка — частина успіху, це не розуміє лише невдаха. З кожним виконанним завданням розбирайте свої дії на складники. Приділяйте увагу недолікам, працюйте над їхнім усуненням систематично. Я вірю у ваш успіх, а ви в нього вірите?